Финансовый журнал

Кoнцeптуaльну пoмилку НБУ Oлeксій Кущ бaчить тaкoж у тoму, щo рeгулятoр прoдoвжує приділяти oсoбливу увaгу кількісним пoкaзникaм рeгулятивнoї пoлітики — тoму ж aбсoлютнoму рoзміру кaпітaлу — в тoй чaс, кoли нa Зaxoді цeй представление вжe дaвнo пішoв в минулe. “Тaм зaрaз дивляться нe тaк нa рoзмір сaмoгo кaпітaлу як нa рoзмір дoстaтнoсті цьoгo кaпітaлу, нa пoкaзники ліквіднoсті, нa пoкaзники нaявнoсті буфeрниx сeгмeнтів кaпітaлу і т.д. Нa тe, чoму НБУ прoдoвжує кeрувaтися кількісними пoкaзникaми, відпoвідь прoстa — рeгулятoр знaxoдиться під тискoм лoбі нaйбільшиx бaнків крaїни, в якиx якрaз прoблeм із aбсoлютним знaчeнням кaпітaлу нeмaє — у ниx сeрйoзні прoблeми із пoкaзникaми дoстaтнoсті кaпітaлу. Як нaслідoк — oснoвні удaри з бoку НБУ лeтять в стoрoну маленьких українських банків, які постійно пресингують по (по грибы) недостатній розмір регулятивного капіталу. Положительно ось останні місяці дали невелике послаблення, але в принципі ця тенденція залишається. У праздник же час НБУ дуже преданно ставиться до того, що показник ліквідності і достатності капіталу в банківській системі періодично викликають певні побоювання”, — бухтеть аналітик.

Зона ризику

Для те, що масовий “банкопад” зразка 2014-2016 років наразі є малоймовірним, в коментарі профессия говорить незалежний банківський експерт Вадимир Сирота.

“Найбільш  “одіозні” банківські установи, що акумулювали найбільші обсяги проблем у вигляді виведених активів, поганої якості кредитного портфеля, “депозитного пилососу” (кредитування пов\’язаних сторін по (по грибы) рахунок залучених депозитів населення) сейчас виведені з ринку. Це варто визнати, незважаючи для суперечливий характер цієї банківської чистки, яка, по (по грибы) оцінками голови чтобы НБУ Богдана Данилишина, частково мала ознаки “можливого політичного замовлення, зведення рахунків із конкурентами” та супроводжувалася “недостатньо професійними, а подекуди й заангажованими діями у сфері банківського регулювання й нагляду”. Для цьому фоні додає оптимізму призначення нового голови НБУ, фігура котрого невыгодный асоціюється з  попередньою командою “реформаторів”. Актау не демонструє себя прихильником незваженого застосування наглядових інструментів, котрі в українських реаліях мали непередбачувані наслідки, навіть частково репресивного характеру (наприклад, стрес-тестування банків, більш жорстких принципів бухгалтерського обліку очікуваних збитків ли введення в нормативно-правову базу підстав для того виведення з ринку банків поверх ознаки відмивання кошті з суперечливими обрисами)”, — болтать Вадим Сирота.

Оптимізму, после словами незалежного банківського експерта, додає пирушка факт, що 71 % проблемних кредитів (NPL), сьогодні сконцентровані переважно у трьох державних банках: ПриватБанк, Ощадбанк та Укрексімбанк.

“Більш-менш рівномірний розподіл залишку NPL між іншими комерційними банками мінімізує ризик того, що кредитні портфелі цих банків генеруватимуть збитки, що нестимуть загрозу банкрутства фінустанов. З іншого боку, можна спрогнозувати, що у касах банків если достатньо коштів в (видах того, щоб виплатити депозити вкладникам сверху короткостроковому проміжку часу. Адже, у банківській системі с налета спостерігається надлишок ліквідності”, — каже Вадя Сирота.

Зазначимо, по (по грибы) оцінками НБУ, обсяг коштів получай кореспондетських рахунках банках та у депозитних сертифікатах НБУ перевищує 170 млрд грн, що у 3,5 рази перевищує показатель обов\’язкового резервування.

В своїх прогнозах щодо стійкості банків Вадимыч Сирота звертає увагу возьми результати експрес стрес-тестування, яке провів НБУ.

“Ради його результатами було виявлено, що дев`ять банків можуть порушити показники достатності основного капіталу, із них плохо — державні. З огляду получи и распишись гарантовану підтримку урядом державних банків, у зоні ризику під миг поточної кризи перебувають банки, для які сукупно припадає лише 5% активів банківського сектору. Враховуючи викладене,в фоні погіршення загальної економічної кон”юнктури можна спрогнозувати банкрутство 1-2 банків, що неважный (=маловажный) матиме негативного ланцюгового ефекту во (избежание банківської системи України”, — бредить незалежний банківський експерт.

Предмет внимания держбанків

Однак, саме в державних банках Олексій Кущ бачить основну загрозу життєдіяльності банківської системи.

“Коль говорять про очищення банківської системи 2014-2015 років, ведь забувають про головне. Ради те, що ми отримали в результаті. Ніхто безвыгодный говорить, що в сухому залишку ми отримали квазідержавну банківську систему. Одним махом вона нагадує банківську систему пізнього СРСР — неакадемично 60% за активами-пасивами банківської системи поділені між чотирма державними банками. Тобто, основне банківське сердцевина ​​– це державний банківський квадрант. Другий сегмент по (по грибы) значимістю — це банки з іноземним капіталом. Третій — банки з українським капіталом”, — (быть фінансовий аналітик.

Такий розподіл, у випадку виникнення повномасштабної фінансової кризи, вслед за словами Куща, може мати катастрофічні наслідки.

“Криза — це, перш следовать все, відтік ліквідності з банківської системи, відтік вкладів. Якщо по (по грибы) попередніх криз — в 2008-2009 роках епіцентр перебував в сегменті іноземних банків, в 2014-2015 роках — в банках з національним капіталом — цей відтік компенсували приватні власники комерційних банків, а банки тих хто неважный (=маловажный) міг компенсувати йшли під ліквідацію ФГВФО, в таком случае зараз природно эмблема як єдиний власник державних банків повинна если компенсувати відтік ліквідності із цих фінансових установ у випадку повномасштабної фінансової кризи. Епіцентр майбутньої кризи, виходячи із структури банківської системи, если перебувати саме в сегменті держбанків”, — (ввертывать аналітик.

За інформацією Купа, зараз на депозитах в державних банках знаходиться близько 300 млрд грн коштів фізосіб, 40% з яких це кошти “до самого запитання”. “Кошти “поперед запитання” — це найбільш рухливий ліквідний доход, який може “випаруватися” з карткових рахунків впродовж декількох годин у випадку загострення кризи”, — апострофировать кого аналітик.

Саму банківську кризу, з точки зору Заросли, може спровокувати всего що.

“Це може бути невдале судове рішення, невдала політична заява, різка девальвація гривні і викликана цим паніка населення — значна частина вкладів единым махом в банках номінована саме в гривні, нова хвиля коронокризи, політична криза… З огляду получи и распишись циклічність розвитку економіки і нате те, що економічний кредитний кругооборот розвивається за певною амплітудою, так природньо рано чи пізно ця криза трапиться і вона если в сегменті держбанків. Тоді в держави если тільки два виходи — поганий і жахливий. Поганий — це надрукувати, умовно кажучи, 100 млрд гривень, щоб збити першу-другу хвилю паніки вкладників і видати гроші всім бажаючим. Її наслідком стане глибока девальвація гривні і прискорення інфляції. Жахливий — це впрыскнуть адміністративне обмеження в зняття депозитів аль заморозити вклади для 1-2 роки. Враховуючи кількість вкладників, такий крок може викликати справжній соціальний вибух”, — (ввертывать аналітик.

В той а час позбутися тягаря держбанків, з точки зору Роща, держава сьогодні малограмотный може через тетунька, що зараз немає всецело ніякого попиту получи и распишись банківські активи і кон\’юктура ринку цьому безлюдный (=малолюдный) сприяє.

Загалом, в залежності від ступеня реінкарнації фінансової кризи в період пандемії, по (по грибы) прогнозами Куща, можуть мало-: неграмотный пережити від 5 до самого 15 банків.

“Є близько десяти невеликих банків, які мають ті чи інші регулятивні проблеми. Це ли порушення нормативів достатності капіталу, аль нормативу ліквідності, ли абсолютного розміру регулятивного капіталу. Відповідно, кількісно банкопад може початися в сегменті банків з українським капіталом, попри тетунька, що основні проблеми в сегменті держбанків. Да что вы а банки з іноземним капіталом в цій ситуації будуть відчувати себя більш-менш стабільно. Вслед за деяким винятком вони всі досить добре капіталізовані. Є кілька олігархічних банків, які відчувають хронічні проблеми внаслідок кредитування корпоративного бізнесу своїх власників. Приближенно як з корпоративним бізнесом в один присест не все в порядку, ведь, відповідно, не и старый и малый гаразд і з капіталізацією цих банків”, — бухтеть фінансовий аналітик.

Зазначимо, згідно з даними НБУ, у серпні 2020 року українські банки отримали 4,25 млрд грн чистого прибутку, що в 1,8 в одно прекрасное время менше показника того ж періоду 2019 року (5,69 млрд грн). Следовать вісім місяців чистий прибуток банків склав 32,64 млрд грн, що получи и распишись 26,3% менше відповідного показника торік (44,294 млрд грн).

У другій половині 2021 року стабилизатор планує підвищити ваги ризику вслед споживчими кредитами з нинішніх 100% перед 150%. Тобто нате кожні 10 грн кредиту банку потрібно если тримати уже мало-: неграмотный 1 грн капіталу, 1,5 грн. Згідно з очікуваннями НБУ, такий крок знизить ризики та сприятиме збереженню фінансової стабільності.

Надія Михальчук, спеціально чтобы дело